Український опорний півзахисник ковалівського Колоса 29-річний Олександр Демченко згадав про своє перебування у клубі з Кіровоградщини – Олександрії.
– В Олександрії ви пограли разом з нинішнім опорником Металіста 1925 та національної збірної України Іваном Калюжним, який за останні два роки зробив ривок від малопомітного гравця до зірки. Що ви думаєте про його перевтілення?
– Він потрапив у потрібний час до потрібного тренера. Ми говоримо про Руслана Ротаня. Вони порозумілися, Ваня виконував те, що від нього хотів Петрович, і усе склалося.
– Тобто ви вважаєте, що ключову роль відіграв Ротань?
– Я думаю, що так. Ваня – хороший та сильний гравець, без питань. Проте коли ти знаходиш свого тренера, який довіряє тобі та підтримує, то це ідеальний варіант для будь-якого футболіста. У підсумку його викликали в збірну.
– А чи стало для вас несподіванкою, що новий тренерський штаб Олександрії на чолі з Кирилом Нестеренком різко відмовився від капітана Кирила Ковальця? Наскільки він був важливим виконавцем за ваших часів у команді?
– Якщо чесно, то я не маю жодної інформації з приводу того, хто правий, а хто винний у цьому випадку.
Коли я грав в Олександрії, то він був дуже важливим. Мені подобалася його гра на позиції «десятки». Він добре відкривався, міг притримати м’яч, діяв якісно та ефективно, роблячи різницю на полі. Класний виконавець. Чому зараз так? Жодних думок.
– В Олександрію ви прийшли за Юрія Гури, під керівництвом якого стабільно грали. Через що його все ж звільнили з посади головного тренера після завершення першої частини сезону 2022/23 у той час, як команда йшла у зоні єврокубків?
– Дійсно, все було досить добре. Чому так? Рішення керівництва.
Якщо подивитися зараз, то воно не було помилковим – у минулому сезоні УПЛ Олександрія стала другою. З іншого боку ми не знаємо, чим би завершилася історія з Гурою. Усі перспективи так само посісти призове місце в нас були. Ми мали дуже сильну команду та хороший колектив.
Таким чином, звільнення Гури сталося не через результати. В цьому плані підкопатися було дуже важко.
– Ротаню ви не підійшли?
– Я провів збори, наприкінці яких в нас відбулася розмова. Мав можливість залишитися в Олександрії, але мав би мало практики. Вирішив, що хочу грати.
