Головний тренер “Інгульця” Сергій Лавриненко прокоментував кубкову перемогу над “Колосом” (1:0).
– Легких кубкових ігор не існує, – впевнений Сергій Дмитрович. – На всіх стадіях турніру кубкові матчі складаються з однієї гри. У цій зустрічі не могло б бути нічиєї, тому команди віддавалися повністю, навіть не дивлячись на те, що через три дні гра чемпіонату. Я вдячний хлопцям за проявлених характер, проявлені емоції, за те, що вони не шкодували ні себе, ні суперника. Була дійсно кубкова гра. Зустрічалися два рівних суперника. Хто перший забив, та команда і перемогла. Вийшло так, що це вдалось нам. Кінцівку десь грали по рахунку, намагалися зберегти перевагу в один м’яч, яка у нас була. Так власне гра і склалася – кінцівка її була за “Колосом”. Вони створювали тиск, мали передумови до того, щоб навіть забити цей м’яч. Але і у нас були хороші контрвипади, але не вдалось використати вільні зони. Напевно вже десь накопичилася втома, ви бачили, що судоми перебрали. Тобто дійсно була важка гра.
– Сьогодні ми бачили гру найближчого резерву?
– Слово резерв трохи образливе. Вважаю, що у нас є команда. Дистанція чемпіонату дуже довга. Якщо кубкова з декількох матчів – все ж таки не всі команди до фіналу доходять. А чемпіонат – це велика дистанція, де важливий кожен гравець. І сьогодні – це гравець стартового складу, а завтра може бути гравцем резерву. В цілому – це вся команда. Я вдячний хлопцям за те, що вони вийшли та продемонстрували свій професіоналізм. Це їхня робота: вони виходили і билися.
– Тобто вони усі – потенційно гравці основного складу?
– Звичайно. Тепер вже в нас тренерів буде головний біль: як обрати оптимальне поєднання футболістів, щоб вони змогли відновитися до наступної гри і показати добротний рівень. Ми навмисно в цьому році, вважаю, провели хорошу селекційну роботу. Кількість футболістів в нашій обоймі стала більшою. Ми і робили це для того, щоб була ротація, зміна якихось тактичних моментів ведення гри. Сьогодні як раз і був перший з такого роду аспектів, коли кількість футболістів нам допомогла. Приємний головний біль обирати з числа наявних виконавців. У минулому чемпіонаті в кінцівці нам не вистачило резерву. Ми завершували чемпіонат і у нас було 13 футболістів. Десь, можливо, з огляду на помилки минулого чемпіонату, ми спроміглись виправити ці моменти.
– Ваші переваги щодо можливого суперника в наступному раунді Кубка?
– Кубкові матчі вони часто сповнені сюрпризами. Я ще не знаю результатів паралельних сьогоднішніх ігор, але, думаю, що, напевно, несподівані результати були. Важливіше було б провести цей матч у рідних стінах перед власними уболівальниками. Щоб більше ігор, більше команд наші шанувальники бачили. Щоб приходили на стадіон, підтримували нас. Зокрема так, як це було сьогодні. Тому не так важливо хто буде суперником, як то, щоб цей матч у наступному раунді Кубка України ми провели в рідних стінах. Це і популяризація футболу в нашому регіоні, і підвищення іміджу клубу. Все-таки останнім часом команда “Інгулець” про себе заявляє з кращого боку.
– Наступний матч з “Гірником-Спорт”: кров з носу потрібно вигравати, враховуючи, що після цього за календарем вдома у нас три найтяжчих матча із лідерами.
– З усіма доведеться грати. Так, у нас за календарем в рідних стінах “Металіст 1925”, “Волинь” і “Дніпро-1”. Причому це будуть домашні ігри. Але в той же час ці зустрічі будуть цікаві. Однозначно впевнений, що ми всім лідерам дамо бій. Нікому тут легко не буде. Хто знає як складуться ці ігри, але те, що “Інгулець” буде максимально мотивований, можу в цьому завірити.
