Наставник Інгульця: Я визнання б поміняв на один забитий м’яч у грі з Балканами

Lavrinenko1Головний тренер Інгульця Сергій Лавриненко згадав успішний сезон команди у Першій лізі.

– Визнання колег стало для вас несподіваним?

– Я ще про це навіть не замислювався. Хоча не приховую: така відзнака приємна. Адже будь-яка нагорода або звання завжди викликають позитивні почуття. Однак я б це поміняв на один забитий м’яч у заключній грі з “Балканами”. Ми з командою пройшли такий великий шлях, а нам не вистачило всього одного гола, щоб стати чемпіонами.

– Що було найскладнішим протягом усього сезону-2019/20?

– Сам чемпіонат. Він був дуже важким – аж надто високою була конкуренція в ньому. Такого в першій лізі, коли вісім-дев’ять команд претендували на підвищення в класі, ще ніколи не було. Складність була в тому, що карантин у чемпіонаті трапився вперше, і тому ніхто не знав, як себе в таких умовах вести. Довелося думати, як правильно готувати команду. Було і багато інших чинників, які впливали на робочий процес і турнірні справи. Зокрема, зовнішнього характеру. Багато було стимулювання з боку інших клубів. Хоча це явище і поширене, але тим не менше … Всі ці фактори вкупі зробили чемпіонат цікавим, з інтригою до самого останнього туру. Але повторюся: він був дуже складним.

– Безпрограшна серія “Інгульця”, що почалася ще в середині листопада тривала ні багато ні мало тринадцять турів поспіль, до самого фінішу. Чого в ній більше – психологічної стійкості чи майстерності?

– Мабуть, і того, й іншого. Думаю, що без цих двох якостей дуже складно досягати результатів. Взагалі щоб виграти медалі або трофеї, потрібно бути до цього психологічно готовим. Адже тиск від матчу до матчу лише наростає, і впоратися з ним не кожна команда і не кожен футболіст може. У тому, що “Інгулець” пройшов турнірну дистанцію більш рівно, ці два фактори й вплинули.

– У футболі є таке поняття, як психологія переможців. До “Інгульцю” нинішнього зразка воно може бути застосовано?

– Думаю, так. Багато матчів показали, що ми здобували очки на характері. Навіть в тих іграх, в яких по їх ходу програвали 0:1 або 1:2, вдавалося доводити справу до логічного завершення – тобто до нашої перемоги. У чемпіонаті ми зіграли багато вольових матчів: в них спочатку поступалися в рахунку, але потім або зводили їх до нічиєї, або до перемоги. Кожну гру розглядали як окремий серйозний бій, в яких якраз і формується і зміцнюється психологія переможців.

UA-футбол

 26 – загальна кількість переглядів, з них 1 перегляд (и, ів) сьогодні