Фінал ЧС U-20. Післяматчева прес-конференція Олександра Петракова

PetrakovУ фіналі молодіжного чемпіонату світу Україна обіграла Південну Корею 3:1 і вперше в історії стала чемпіоном світу серед команд U-20.

Головний тренер української збірної Олександр Петраков поділився враженнями від перемоги і відповів на питання журналістів на післяматчевій прес-конференції.

– Я ще нічого повністю не усвідомив. Напевно, все прийде пізніше. Це був найважливіший матч у моєму житті. Що відчуваю? Я щаслива людина.

– Що ви думаєте про збірну Кореї?

– Ще на передматчевій прес-конференції я говорив, що дуже дисциплінована команда, яка заслужено дісталася до фіналу. Подякуємо Кореї за чудову гру сьогодні, але я вважаю, що ви повинні питати мене про нашу команду – чемпіона світу.

Після матчу зателефонував наш президент Володимир Олександрович Зеленський, поговорив з нашим капітаном і привітав нашу команду. Подзвонив Шевченко. Скажу відверто – це заслуга всієї Федерації футболу. Нам допомагало багато людей. В першу чергу – це мої помічники. Це перемога всього українського футболу. Величезне спасибі Польщі. Ми тут були як вдома. Не було жодного негативного висловлювання. Це також величезна заслуга польського народу.

– До сих пір Сікан був найкращим бомбардиром команди з 4 м’ячами, а Супряга не забив жодного. Як ви відчули, що сьогодні він заб’є два голи? Які знайшли слова?

– Зараз дуже багато журналістів, яких я називаю “страшилками”. Вони рахують відсотки, але в футболі ніхто не відміняв чуйку. Відчував, що потрібно поставити Супрягу і Цітаішвілі. Відчував, що потрібно поставити Хахльова. Після виграшної гри з Італією зробив зміни. Про жінок говорять, що вони повинні бути як непрочитана книга. Таким повинен бути і тренер. У мене була чуйка, але я вирішував не один, а зі своїми помічниками. Ми завжди приймаємо рішення разом з тренерським штабом.

– У кого з ваших гравців може бути майбутнє в першій збірній України?

– Скажу вам зі свого досвіду. Виділяти когось – це невдячна справа. Я з ранку поговорив з хлопцями. Сказав їм, що у них може бути чудове майбутнє. Вони відчули, що таке світовий футбол. Потрібно не боятися труднощів і йти далі. Ні в якому разі не можна зупинятися і вибирати для себе зручне середовище. Потрібно йти вперед. Я завжди кажу, що ми сильні командою. У нас була єдина і дружна сім’я. Шкода, що завтра ми розлучаємося. Ми стали як родичі. Як буде далі, все залежить від футболістів.

– Ви були впевнені в перемозі після пропущеного м’яча?

– Я був впевнений. Була прикра помилка, але в футболі без помилок нічого не буває. Інакше усі б завжди грали на 0:0. Футбол складається з ланцюжка помилок. Сьогодні я чомусь був упевнений, що ми виграємо. І хлопці це довели. Пишаюся, що я тренував цю команду і цих хлопців.

– Валерій Петраков не ваш родич?

– Валерій Петраков – не мій родич, але я його добре знаю. Це просто однофамілець. Він був хорошим футболістом.

– У 1977 році збірна СРСР теж перемагала на молодіжному чемпіонаті світу. Яке у вас подальше майбутнє.

– У 77-му році, коли наша збірна теж стала чемпіоном світу, там грали мої друзі – Безсонов, Сопко, Каплун. Було багато українських хлопців. Це єдине чемпіонство СРСР. Ви самі розумієте, що таке Україна. Це грандіозний успіх. Молоді хлопці показали, що можна досягати успіху, навіть не маючи матеріальних благ, як в інших країнах. Що стосується мого майбутнього, то я вже набрав команду 2003 року народження. Це U-16, Після відпустки продовжу з нею працювати.

UA-футбол

 13 – загальна кількість переглядів, з них 1 перегляд (и, ів) сьогодні