Головна » Кубок України, Перша ліга » Олександр Акименко: Чемпіонат та Кубок для нас однаково пріоритетні

Akimenmo-ing1У інтерв’ю клубній прес-службі форвард “Інгульця” Олександр Акименко згадав перипетії суботньої гри у Винниках і поділився очікуваннями від найближчого кубкового двобою з “Колосом”.

– Олександре, позаду гра з винниківським “Рухом” в якій наша команда здобула важливу перемогу.
– Непростий матч. Ми цілеспрямовано вели підготовку, очікували, що він буде  важким. Грали у гостях, суперник знаходився в схожому з нами турнірному становищі. Тиждень тому наша команда відсвяткувала важливу першу перемогу в сезоні. Важливу в плані психології. Очікували агресивної гри від “Руху”, так і вийшло. Намагалися в частині агресивності не поступатися господарям. Вдалося забити зі стандарту в першому таймі, скористалися своїм шансом, і в подальшому утримували мінімальну перевагу, хоча могли в кінцівці і розвинути перевагу. Так, був відрізок на початку другої половини, коли суперник перехопив ініціативу, але більшу частину матчу гра проходила під нашим контролем.

– Автогол вирішив долю зустрічі. Після передачі зі стандарту Олега Синьогуба гравець “Руху” Грисьо зробив, якщо так можна висловитися, “ведмежу послугу” своїй команді…
– Гарна передача, як то кажуть, даром не мине. Олег здорово виконав подачу у штрафний майданчик в напрямку воріт. Набігав Влад Клименко і я. Мабуть дезорієнтували суперника, і він зрізав м’яч у власні ворота.

– Здалося, що дебют матчу в Винниках “Інгулець” провів трохи обережно. Чи відчувалася якась боязнь зробити невимушену помилку?
– Не погоджуся. Ми очікували від суперника агресивну гру, але і самі розуміли, що потрібно бути на полі агресивними в частині захисних дій. Намагалися якомога “вище” напружувати супротивника, щоб вони довгими передачами не «загнали” нас у власну штрафну площадку. Тому, навпаки: ми вийшли, поле було не зовсім пристосоване для комбінаційної гри, розуміли, що комбінувати на ньому не так вже й легко. Намагалися “вище” накривати суперника, щоб “Рух” не відчував себе комфортно, щоб була боротьба. А боротьба – це вже 50 на 50. Навпаки мені здається, що ми непогано почали, відсунули гру від власних воріт.

– По перерві у складі господарів з’явився Русин, до того ж “Рух” додав у швидкості…
– Так, відразу на початку другого тайму вони підсилили гру. Можливо, ми ще десь “не повернулися” із роздягальні. Вони створили два моменти зі стандарту. “Вибачили” нас? Так, мали шанс забивати. В тих епізодах нам пощастило.

– Десь до 65-ї хвилини “Інгулець” збив цей темп, а в сюжет гри вкрапилися епізоди з ушкодженнями, наданням допомоги лікарями…
– Погоджуся, багато було таких моментів і курйозних, і неприємних. Стики, травми, кров.

– Питання трохи гумористичне: ви по доброму не жартували після фінального свистка над партнером Євгеном Запорожцем, який в одному з епізодів зіткнувся із арбітром Дорошем та не зміг продовжити гру?
– Звичайно, не без того, пожартували трохи. Добре якби зіткнутися з суперником, але ыз суддею не знайшли шлях. Курйозний епізод, але це життя, буває і таке у футболі. Ніхто не застрахований.

– У проміжку між 69-ю та 80-ю хвилинами крім появи на полі Мішуренка замість згаданого Запорожця, наш коуч ввів до гри Іллю Коваленка, а трохи пізніше тебе замінив Ніка Січінава. Тренерські рішення не обговорюються, і все ж таки, як вважаєш: це було зроблено з метою не дати їх захисникам “вантажити” довгі передачі, нав’язати в зоні захисту “Руху” елементи пресингу чи відбору?
– Звичайно. Потрібно було якось “освіжити” гру. Знову ж: додавати в “верхній частині” в плані агресії, щоб накривати захисників і, ясна річ, не ухилятися від боротьби. На той момент почався більш вертикальний футбол. Вони намагалися бити м’яч уперед, максимально швидко прагнули повернути його до нашого карного майданчика. Ми ж десь трохи грали на утримання і особливо не комбінували, виходили із захисту за допомогою довгих передач. Січінава в цьому плані вельми корисний. Саме тому, вважаю, його і випустили. Випустили, щоб він нав’язував боротьбу фактурним центральним захисникам “Руху”, чіплявся за м’ячі, міг розвинути контратаку, використавши вільний простір.

– Наш грузинський форвард мав дві чудові нагоди на 82-й і 84-й хвилинах. Спершу не встиг замкнути дальню після навісу Синьогуба, а потім “обікрав” воротаря, але надмірно затягнув в завершенні, дозволивши повернутися захиснику і створити “диво-порятунок”.
– Так, відмінні нагоди. На жаль, не вийшло завершити. Ми підтримали партнера у роздягальні: це футбол, так іноді трапляється, головне, що перемогли. Перемога завжди всі недоліки перекриває.

– Олександре, змінимо трохи тему. Найближчої середи “Інгулець” зіграє кубковий поєдинок з “Колосом”. Чого варто очікувати від цієї гри?
– Добротного футболу, боротьби. Усі обізнані наскільки принципові для нас матчі з “Колосом”. Команди паралельно розвиваються, підіймаються сходами українського клубного футболу. Можливо, з нашого боку, як власне і з боку “Колоса” будуть якісь кадрові зміни, але це ніяк не вплине на сам розпал гри. Тим більше, це Кубок, а в Кубку будь-яка команда може перемогти будь-кого. Ми повинні налаштовуватися і пам’ятати про те, що грати доведеться перед власними уболівальниками. Будемо віддаватися по максимуму, щоб відсвяткувати успіх в цій грі.

– З огляду на те, що гра з “Колосом” друга за ліком із трьох у стислий 10-денний термін, ризикнеш спрогнозувати глибину ротації нашого складу на матч з ковалівським клубом?
– Прогнозувати я не беруся, але, рахую, що зміни, звичайно, будуть. Важко в такому ритмі на два фронти одним складом грати. Який буде масштаб ротації – краще розуміють наші тренери. В одному переконаний, підбір виконавців у нас якісний, а ігрова практика потрібна усім.

– В частині пріоритетів для “Інгульця” чемпіонат і Кубок однаково важливі?
– Амбіції нашого клубу, президента Олександра Григоровича зокрема, полягають в тому, щоб в кожному зі змагань, в якому “Інгулець” бере участь, піднятися в таблиці або просунутися по сітці якомога вище. У контексті Кубка логічним є запитання: чому б нам не замахнутися на якусь високу стадію, щоб до Петрового завітала команда Прем’єр-ліги? Це дозволило б порадувати наших уболівальників. Користуючись нагодою, хочу подякувати шанувальникам за підтримку і запросити їх на стадіон у найближчу середу, 22-го серпня.

ingulec.com


загрузка...
error: Копіювання заборонено!