Євген Запорожець: Зірок в Інгульці немає, але всі хочуть одного – вийти у Прем’єр-лігу

ZaporozeczНезважаючи на досить молодий вік, цей півзахисник вважається старожилом Інгульця. Грав з ними ще на аматорському рівні. Забивав за команду ще у Другій лізі, ось уже другий сезон поспіль бореться із суперниками у Першій. Бореться, треба зазначити, відчайдушно, не шкодуючи сил. По змозі ще й забиває та роздає передачі, як то було в матчі 27-го туру проти Колоса (4:0).

— Євгене, ви вже напевне чули, що саме ця поразка стала останньою краплею для Руслана Костишина – тренер ковалівців подав прохання про відставку?

— Так, читали…

— Уболівальники Інгульця, звісно, сподівалися на домашню перемогу, але й вони, напевно, здивувалися такому рахунку. А ви?

— Ми також не думали, що так виграємо. Наші зустрічі весь час закінчувалися 1:1 або 1:0, завжди були вперті матчі. А в цій грі ми використали всі моменти.

— Згадаймо ваш внесок у цю звитягу. Для розминки ви спочатку асистували Акименкові, коли він забивав другий гол.

— Там по грі Колос вибив м’яча вперед, Кучеренко скинув головою на Підбнебенного і той віддав мені. А тут якраз і Саша відкрився, тож я йому пасонув.

— До речі, особисто вас, та й команду в цілому, не дивує така результативність Акименка? 22 мячі – вже є, та він начебто й не збирається зупинятися.

— Він заслуговує те, що він забиває. Бо працює весь час — і перед, і на тренуванні, і після нього.

— На 82-й хвилині відзначилися й ви. Забиваєте нечасто, тож маєте добре памятати всі голи.

— Балан забрав м’яч, передали його Січінаві, він пробіг і віддав передачу. Ми сміялися в команді, що він, мабуть, бив, а не віддавав, але я підхопив і між ніг воротарю пробив.

— Для вас всі голи памятні. Ви їх комусь присвячуєте?

— Особливо й немає кому. Мабуть, мамі більше.

— Євгене, як вам суперництво за путівки до Премєр-ліги у цьому сезоні? Колос і Геліос дещо здали позиції, Десна ще чіпляється. Цікаво?

— Так, в цьому сезоні дуже цікаво. У першій шістці всі команди рівні, і цікавіше, аніж у минулому році. Команди можуть будь-де втратити очки.

Це мій другий сезон у Першій лізі, але цей чемпіонат сильніший. У минулому сезоні Маріуполь виділявся, а зараз команди однакові.

— Вас можна назвати ветераном Інгульця. У професіональних лігах ви пройшли весь шлях з низів, зараз за один крок від перехідних матчів за право потрапити в УПЛ. Вам подобається поступ вашої команди?

— Ми творимо історію, і хочеться бути в ній. Починаючи з області, аматори, Друга ліга, Перша. І треба ще вище підійматися.

— А що вам найбільше подобається у своїй команді? Що надихає, коли не хочеться, а ви все одно йдете на тренування?

— У нас всі однодумці, всі намагаються до однієї мети йти, всі на полі намагаються бути одним цілим. Зірок у нас немає, всі одного рівня і хочуть одного – вийти у Прем’єр-лігу в цьому сезоні.

 9 – загальна кількість переглядів, з них 1 перегляд (и, ів) сьогодні